Ми розмовляємо з Володимиром Схоляхо — чемпіоном світу, чемпіоном Росії, призером багатьох міжнародних змагань, майстром спорту міжнародного класу з бодібілдингу, майстром спорту міжнародного класу по важкій атлетиці.

   — Коли Ви почали займатися бодібілдингом?
   — Ну, це другий етап у моєму житті. Спочатку я займався важкою атлетикою, займався серйозно, на високому рівні — одержав розряд міжнародника зі штанги. Але, на жаль, у 1988 у мене була травма, і мені довелося розстатися з важкою атлетикою.

   — А через що відбулася травма?
   — На тренуванні, коли я піднімав штангу, у мене вивернулася рука. Серйозно травмувався суглоб. Після цього я не міг повернутися у важку атлетику і займатися на тім же рівні, на якому був.

   — Як Ви відчували себе, коли перейшли в тільки «початківець» бодібілдинг?
   — Щодо «починаючого» можна посперечатися. Бодібілдинг був завжди, тільки тепер він став більш офіційним. Перший офіційний Чемпіонат Союзу проходив у 1989 році в Ленінграді. Виступав я вже на другому чемпіонаті. Спустя рік з початку тренувань я виконав майстра спорту. У бодібілдинг я прийшов, як готовий матеріал, залишалося щось доліпити, скорегувати — і вийшов готовий культурист. Тому мені в цьому відношенні було легше. Знову ж, я був дорослий, у мене було спортивне утворення, великий стаж роботи, тобто стаж тренувань. Важка атлетика і бодібілдинг дуже близькі, вони розрізняються тільки метою, отже — методикою. А так це все залізо!

   —  чиВиступаєте Ви зараз?
   — Я не виступав з листопада місяця 2004, через травму плеча. Ну а до цього виступали дуже активно— турніри в Брянську, Самарі, Москві, різні міжнародні змагання, незабаром , можливо, знову вийду на змагальний поміст.

   — Хто був Вашим основним суперником?
   — На різних змаганнях по-різному. Адже брати участь постійно в турнірах не під силу жодному гарному атлету. Хтось виступає, а хтось у цей час готуватися до більш важливого турніру. Тому з основними суперниками ми перетиналися на великих змаганнях. Це Яшанькин Олександр, Іванов Костянтин, Горошко Ілля — гідні супротивники і відмінні спортсмени.

   — Що Ви можете сказати про суддівство? Чи правда що бодібілдинг дуже суб'єктивний вид спорту?
   — Це теж присутнє. Змагальний бодібілдинг досить вузький, у ньому, як і скрізь, є й особисті взаємини, серйозна конкуренція, як між атлетами, так і між тренерами. Питання ці досить серйозні, багатограні. На даний момент у Росії суддівство знаходитися на задовільному рівні. У будь-якому випадку є суддівська колегія, і якщо видно, що людина явно засуджує, то він віддаляється надовго, а може бути й назавжди.

   — Що є для Вас вищою метою в бодібілдингі?
   — Вищою метою вважаю виступ на «Олімпії». Ну, виграти це питання може бути навіть десь і незбутній, повторюю, може бути, а брати участь хотілося б, крім того є різні попередні турніри, що теж є серйозним іспитом.

   — Розповісти, будь ласка, про побудову Вашого тренувального процесу, ролі харчування для атлета, що змагається.
   — Якихось сверхсекретів у мене немає. В основному це всім відомі схеми, роками вироблені під себе. Намагаюся частіше тренуватися, і небагато за часом. Тут допомагає специфіка стажу тренувань, досвід, та й вплив на м'яз відбувається юшці в більш короткий термін. Я знаю, що підходить саме мені, знаю властивості організму, виходячи з цього і займаюся. Деякі проводять тривалі тренування, але мені це не підходить, може бути навіть у чисто психологічному плані. Харчування. Тут я не те, що себе обмежую, просто звик уже харчуватися правильно. Знову ж всі індивідуально, практично не їм простих вуглеводів, мало жирів, смаженого. Звичайно, різні спортивні добавочки, вітаміни, люблю і з задоволенням їм фрукти.

   — Багато хто копіюють тренувальні програми в серйозних культуристів, чи підходить тренувальний режим виступаючого атлета звичайній людині?
   — У такому підході є тільки один плюс — це те, що люди чогось шукають, до чого прагнуть, але мінусів тут більше. Юні спортсмени зацикливаються на «чемпіонських програмах», боячись відійти від них хоча б на крок, у підсумку звичайно результат жалюгідний — вони кидають бодібілдинг, розчарувавши в ньому. Так, шукати треба, але не копіюючи, а підбираючи програму під себе. Не усім усі підходить, кожний індивідуальний, потрібно знайти те, що працює найбільше ефективно для тебе.

   — Як Вам дається змагальне «сушіння»?
   — Це тяжеленький етап! Обмеження серйозні, та й вік потроху позначається. Але якщо серйозно настроїться, те врабатываєшься в програму, і далі вже не так важко. Крім того, сушіння — період найсильнішої нервової напруги, концентрація витрачених у міжсезоння зусиль, етап, від якого в остаточному підсумку залежить успіх виступу.

   — Розповісти про роль близьких у житті професійного спортсмена
   — У мене є близькі люди, яких я дуже люблю — прекрасна дружина і чудова дочка. Доня ще мала, а дружина дуже допомагає. Це і моральна підтримка, і обслуговування, харчування, знову ж. Іноді шкодує, бачить, як непросто мені даються деякі етапи підготовки. Ну і звичайно розуміє, що бодібілдинг — невід'ємна частина мого життя, від якої я не можу не тільки піти, а без який я навіть себе не представляю.

   — Чим займаєтеся у вільний час?
   — Так у тому-то і проблема, що вільного часу практично немає. Намагаюся, звичайно, приділяти побільше увагу родині, якось відвернутися, розвіятися, у кіно сходити, погуляти разом.

   — На Вас складно не звернути уваги, як інші люди Вас сприймають?
   — Іноді робиш вид, що не зауважуєш, а в загальному намагаюся не звертати уваги на косі погляди. Часом, якщо показуєш себе, якось демонструєш, тоді звичайно люди сприймають агресивно. Але частіше зауважую, що щелепи відвисають, особливо в тих, хто вперше в житті це бачить, і особливо якщо я в гарній формі.

   — Які рекомендації Ви можете дати новачкам?
   — Саме головне — це стабільність у заняттях. Три рази в тиждень — значить три, п'ять разів — значить п'ять. Друге — це максимальне обмеження самодіяльності, підійти до тренера, поговорити, потренироватися з ним, нехай він підбере методику, поставить техніку, складе план харчування. Це всі значні речі, що в остаточному підсумку приводять до успіху в заняттях. Отут така справа, що поспіх не потрібна, процес набору м'язової маси сам по собі довгий, неспішний, не треба форсувати події. Ще один момент, про яке варто сказати — це люди, що не прагнуть до екстремального розвитку м'язів, їм важливе поліпшення самопочуття, загального психофізичного стану, тут кваліфікований тренер необхідний, а якщо людина бачить ще і візуальний результат, те ще більше окриляється, з'являється стабільно стійке бажання займатися.

   — Кого Ви вважаєте самим видатним культуристом?
   — Арнольда. Арнольда Шварценеггера. Може зараз він і здається мілкуватим, у порівнянні з діючими чемпіонами, але мені він симпатичний як серйозна, цілеспрямована людина. Адже він домігся серйозних успіхів не тільки в спорті, але й у кіно, політиці, багато робить для розвитку дитячого спорту по усьому світі. А взагалі я собі кумирів не роблю, кожна людина повинна мати мету, на когось дорівнювати, але жити своїм життям.

   — Як Ви думаєте, які на даний момент тенденції в бодібілдингі? Яким він буде років через сорок?
   — Він і зараз постійно міняється. Думаю, буде таке ж прагнення до м'язової маси, що іноді йде на шкоду якості. Будуть з'являтися всі нові види спеціальних добавок, корисних не що тільки займається, але і звичайним людям. Людина в повсякденному житті практично не приділяє увагу своєму здоров'ю, а це чревате многим наслідками, їсть занадто багато вуглеводної і жирної їжі, а білка мало. Але,звичайно, в усьому слід дотримуватися міри.

   — Побажання нашим читачам.
   — Відірватися, нарешті, від диванів, телевізорів, нескінченного ремонту машин і прийти в тренажерний зал. Чим частіше ми будемо бувати в залі, тим менше ми будемо знаходитися в лікарні й аптеці. Тренажерний зал — найефективнейший засіб, що гармонійно розвиває людини, причому у всіх напрямках. Сполучайте аеробні й анаеробні навантаження, загалом, займайтеся, вкладаєте свою працю в себе, а це, повірте, найкраще вкладення у Вашому житті.

   Джерело: http://www.ifitnes.ru/journal/j01/int_v.html (переклад)